Булінг– це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Варто пам’ятати, що булінг ніколи не припиняється сам по собі, тож потерпілому мають допомагати педагоги, батьки з обох сторін булінгу, поліція, психолог і свідки (якщо є). Дорослим слід втручатися у процес вирішення й поставитися до цієї проблеми відповідально, адже цькування або залякування може перерости у більш небезпечні дії з боку агресора: погіршення фізичного чи психічного стану жертви, соціальна ізоляція, зниження самооцінки, у найгіршому випадку – спроби суїциду. Педагоги мають проводити профілактичні заходи, щоб запобігти цьому.
З метою запобігання булінгу куратори груп провели виховні години. Головною темою заходів стала протидія булінгу в навчальному закладі. Студенти переглянули відеоролики та картки, з’ясували, що таке булінг, яка за нього передбачена відповідальність, чим відрізняється звичайний конфлікт від булінгу та як захистити себе та оточуючих від цькування.
