Пріоритетні напрями соціальної підтримки здобувачів освіти
Соціальна допомога і підтримка здобувачів фахової передвищої освіти є одним з найбільш пріоритетних напрямків соціальної роботи, що проводиться в Відокремленому структурному підрозділі «Механіко-технологічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету» (далі – Коледж), який забезпечує сприяння у вирішенні соціальних проблем з метою створення оптимальних умов для навчання і відпочинку.

Основні напрямки і види соціальної підтримки в Коледжі:

  • дотримання законодавства України щодо здобувачів фахової передвищої освіти;
  • соціально-психологічна підтримка;
  • забезпечення здобувачів фахової передвищої освіти соціальними, академічними та іншими видами стипендій;
  • підтримка професійного і творчого росту здобувачів фахової передвищої освіти;
  • надання матеріальної і моральної допомоги здобувачам фахової передвищої освіти Коледжу;
  • забезпечення необхідних умов навчання і відпочинку;
  • охорона здоров’я.

Пріоритетні напрями психологічної підтримки здобувачів освіти
Коледж здійснює соціально-психологічну підтримку здобувачів освіти керуючись Конституцією України, Законами України «Про освіту» та «Про фахову передвищу освіту», постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, а також «Положенням про психологічну службу в системі освіти України (наказ Міністерства освіти і науки від 22 травня 2018 року № 509), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 липня 2018 року за №885/32337) з урахуванням специфіки та роботи нашого навчального закладу; листом МОН від 24.07.2019 №1/9-477 «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України», Листом МОН від 02.08.2022 №1/8794-22 «Щодо діяльності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023 навчальному році».

Головною метою соціально-психологічної підтримки здобувачів освіти Коледжу є виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку гармонійної, морально досконалої та інноваційної особистості.

Основними видами діяльності соціально-психологічної підтримки здобувачів освіти є:
Діагностика – виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні.

Профілактика – своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі.

Корекція – усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки.

Навчальна діяльність – форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості.

Консультування – багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу.

Зв’язки з громадськістю – діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами управління.

Просвіта – формування психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу.

Алгоритм соціально-психологічної підтримки полягає в плануванні та реалізації поставлених задач, які спрямовані на:

  • підвищення психологічної культури усіх учасників освітнього процесу;
  • формування ціннісного ставлення здобувачів освіти до майбутньої професійної діяльності;
  • створення умов для формування соціально-позитивних ціннісних орієнтацій здобувачів освіти, підвищення соціального статусу, готовності до життєвої самореалізації;
  • створення обстановки психологічного комфорту і безпеки особистості здобувачів освіти;
  • формування психологічної культури здобувачів освіти, викладачів, батьків (осіб, котрі їх замінюють);
  • гармонізація соціальної сфери закладу освіти та здійснення превентивних заходів щодо профілактики виникнення соціальної дезадаптації;
  • психологічне забезпечення та підвищення ефективності освітнього процесу;
  • успішна адаптація першокурсників до нових умов навчання в Коледжі;
  • підтримка, регулювання і формування здорового психологічного клімату в студентському та педагогічному колективах;
  • психологічна просвіта всіх учасників освітнього процесу.
Профілактика суїциду серед підлітків

Суїцид (від лат. вбивати себе) – навмисне самоушкодження зі смертельним фіналом. Замах людини на власне життя кваліфікують як самогубство за умови, що вона усвідомлює значення своїх дій і керує ними. У всіх інших випадках здійснення людиною дій, які завдають шкоди її психічному чи фізичному здоров’ю, кваліфікується як аутоагресивна поведінка або нещасний випадок.
За останнє десятиліття число самогубств серед молоді зросло в 3 рази. Головні причини суїциду: неподілена любов, конфлікти з батьками й однолітками, страх перед майбутнім, самотність. Щорічно кожен дванадцятий підліток у віці 15–19 років робить спробу самогубства.

До внутрішніх форм суїцидальної поведінки зараховують:
• суїцидальні думки – міркування суб’єкта про відсутність цінності і сенсу життя, обґрунтування доцільності власної смерті, обмірковування способів і засобів самогубства;
• суїцидальні задуми – думки, в яких формується суїцидальний намір, обирається спосіб, визначаються засоби, час скоєння самогубства;
• суїцидальний намір – утворення із задумів і вольового рішення мотиваційний феномен, який пов’язує внутрішньо-психічну і зовнішньо-дієву складові вчинку самогубства.

Суїцидальна поведінка підлітків, маючи подібність з діями дорослих, відрізняється віковою своєрідністю. Підліткам характерна підвищена вразливість і навіюваність, здатність яскраво відчувати і переживати, схильність до коливань настрою, слабкість критики, егоцентрична спрямованість, імпульсивність в ухваленні рішення. Досить часто самогубство підлітків викликається гнівом, протестом, злістю або бажанням покарати себе і інших. При переході до підліткового віку виникає підвищена схильність до самоаналізу, песимістичної оцінки навколишнього оточення і своєї особистості.

Батькам варто звернути увагу на такі симптоми підлітка:
Словесні погрози: деякі суїциданти досить чітко говорять про свої наміри. Існують прямі твердження: «Я не можу цього витримати», «Я не хочу більше жити», «Я хочу покінчити з собою». Часто вислови можуть бути замасковані: «Ви не повинні про мене турбуватися», «Я не хочу створювати вам проблеми», «Скоро, дуже скоро цей біль буде позаду», «Вони дуже скоро пожалкують, коли я їх залишу» тощо. Такі погрози батьки повинні сприймати серйозно.
• Різка зміна в поведінці: наприклад, активний підліток може стати замкнутим та заглибитись у себе; нерішучий може здійснювати надзвичайно ризиковані вчинки. Сюди відносяться і незвичні покупки: підліток може прагнути купити, наприклад, мотузку та інші речі, які можуть асоціюватися з суїцидом.
• Різного роду згубні звички: токсикоманія, наркоманія, алкоголізм, ігроманія тощо.
• Відмова та роздавання власних речей: той, хто вирішив здійснити самогубство, може роздавати речі.
• Ознаки депресії: зміни у вживанні їжі, порушення сну, тривожність, неврівноваженість, втрата інтересу до діяльності.
• Проблеми в учбовому закладі: пропуски занять, емоційні вибухи чи інша поведінка, не властива дитині.
• Теми смерті: бажання закінчити своє життя може проявлятися у малюнках, поезії, записах у щоденнику, прослуховуванні траурної музики тощо.
• Раптові (неочікувані) стани ейфорії: підліток має щасливий вигляд після тривалого депресивного стану – це означає, що він відчуває полегшення від остаточно прийнятого рішення про скоєння самогубства.
• Інші ознаки: часті інциденти, скарги на фізичний стан організму, гіперактивність, агресивність, неадекватна поведінка з метою привернення уваги або досить тривале переживання горя після втрати близької людини.

Рекомендації у випадку виникнення ознак суїцидальної поведінки у підлітків, радимо здійснювати наступні види допомоги:
• приймайте суїцидента як особистість;
• налагодьте турботливі стосунки;
• не сперечайтеся;
• запитуйте;
• пропонуйте конструктивні підходи, вселяйте надію;
• оцініть міру ризику самогубства;
• не залишайте людину одну у випадку високого суїцидального ризику;
• важливо якомога довше зберігати турботу і підтримку підлітка;
• використовуйте засоби піднесення цінності особистості дитини, її життя.

Існують певні правила психологічної допомоги особам, які мають намір вчинити самогубство:

• З такими особами потрібно частіше зустрічатися.
• Потрібно звертати увагу суїцидента на позитивні аспекти в його житті. Наприклад: «Ви згадували, що раніше багато-чим цікавилися. Розкажіть про свої захоплення» або «Завжди є заради чого жити. Що Ви думаєте про це?». Такі питання допомагають знайти ресурси для подолання важкого етапу життя.
• Дізнавшись про намір особи вчинити самогубство, не слід панікувати, намагатися відвернути його якимось заняттям і вдаватися до моралізування та наставляння. Така тактика лише переконає особу, що його ніхто не розуміє.
• При високій вірогідності самогубства слід вжити заходів обережності – проінформувати його близьких, обговорити питання про госпіталізацію. Виконати це не легко, адже особа нерідко починає заперечувати свої наміри і стверджує, що нічого за нього турбуватися. Проте необхідно врахувати небезпечні ознаки в поведінці особи, оскільки заспокійливі заяви можуть носити відволікаючий характер.
Дитина звертається за допомогою для того, щоб хтось зупинив її, підтримав, розкрив сутність її проблеми, вислухав і т.д. Підлітки, як правило, не знають, як жити далі.

Контакти щодо психологічної підтримки
Корисні посилання

Контакти щодо психологічної підтримки

  • Національна державна «гаряча лінія». Працює щоденно з 10:00 до 20:00. Звернутися можна за номером телефону : 0800 100 102.
  • Бот першої психологічної допомоги стане в нагоді в перші години після травматичної події. Із ним можна ознайомитися, перейшовши за посиланням
  • Громадська організація «Волонтерська психологічна служба Одеси» надає безкоштовну психологічну допомогу https://www.facebook.com/PsyServiceOdessa. Запис за телефоном : 067 199 28 84.
  • Гаряча лінія Чеської Гуманітарної організації «Людина в біді». Безкоштовні психологічні консультації (24/7) за телефоном : 0800 210 160.
  • Цілодобова психологічна підтримка від БФ «Запорука» за телефоном : 0800 400 023.
  • Психологи Комунальної установи «Одеський центр професійного розвитку педагогічних працівників», телефон : 048 722 07 86.
  • Онлайн-платформа “Розкажи мені”, де цілодобово надається безкоштовна психологічна допомога https://tellme.com.ua/
  • Національна безкоштовна лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0 800 505 501 або 527
  • Національна дитяча гаряча лінія для дітей та про дітей: 0 800 500 225, безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України, 116 – 111, безкоштовно з мобільного
  • Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: (загальноєвропейський номер) 116– 123
  • Національна гаряча лінія з питань запобігання насильству у сім’ї та захисту прав дітей: 0-800-500-33-50, 386
  • Національної гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІД та туберкульозу: 0-800-500-451; 0-800-50-30-80